• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Соціально-психологічна служба
• Поради батькам

Пам’ятка для батьків «Як виховати слухняну дитину!»

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Ваша поведінка – приклад для наслідування.

2. Змінюйте оточення, а не дитину. Не карайте дітей за їхню природну цікавість.

3. Критикуйте не дитину, а її вчинки. Критика дитини сприятиме формуванню заниженої самооцінки.

4. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого не бажаєте.

5. Висувайте реальні вимоги. Вимоги до дитини мають відповідати їхнім віковим можливостям.

6. Обирайте виховання без застосування фізичної сили та приниження. Не намагайтеся виховати навички самоконтролю і поваги до інших за допомогою покарання.

7. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не дорікайте та не контролюйте їх постійно.

8. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина, навіть коли вона сердита. Цікавтеся тим, що вона робить та відчуває.

ЛЮБОВ Є НАЙВАЖЛИВІШОЮ ПОТРЕБОЮ ВСІХ ДІТЕЙ ТА ОДНІЄЮ З ОСНОВНИХ ПЕРЕДУМОВ ПОЗИТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДИТИНИ!!!

Як керувати гнівом, щоб не псувати стосунки з оточенням

Чи припустиме покарання у вихованні дітей?

Сім'я - це простір без насильства

Важлива інформація для батьків про ознаки та наслідки вживання наркотиків

Як соціальні мережі впливають на психіку дітей і підлітків

Перший український сайт для батьків та практичних психологів: https://dytpsyholog.com

Інформація для батьків першокласників

Пам'ятка батькам першокласника

Готовність дитини до школи

Інтелектуальна готовність – це сформованість уваги, розвиненої пам’яті, операції аналізу, синтезу, узагальнення. До 6 років дитина повинна знати свою адресу, назву міста, де мешкає, назву країни, її столицю; ім’я та по батькові батьків, де вони працюють. Розуміти, що їхня бабуся – це мама батька чи матері. Повинна знати пори року, їх послідовність й основні ознаки, назви місяців, дні тижня; основні види дерев, квітів, розрізняти домашніх і диких тварин, тобто орієнтуватись в часі, просторі, найближчому оточенні.

Мотиваційна готовність– це бажання школяра прийняти нову соціальну роль. Для цього важливо, щоб школа подобалась своєю головною діяльністю – навчанням.

Вольова готовність – це вміння поставити мету, прийняти рішення, намітити план дій, виконати його, виявити зусилля, оцінити результат свого вольового зусилля.

Комунікативна готовність – вміння ввійти в дитяче товариство, діяти разом з іншими, поступатися підкорятися.

Адаптація (пристосування) дитини до школи

І етап (2-3 тижні ) – орієнтовний, коли у відповідь на весь комплекс нових впливів бурхливо реагують усі системи організму «фізіологічна буря».

ІІ етап (1-2 місяці) – помітне нестійке пристосування, коли організм шукає і знаходить певні оптимальні варіанти реакцій на ці впливи.

ІІІ етап (до 3-6 місяців) – періодвідносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найбільш оптимальні варіанти реагування на навантаження.

Що відбувається в організмі дитини в перші дні навчання?

- нестійка працездатність;

- дуже високий рівень напруження серцево-судинної системи;

- низькі показники координації різних систем організму між собою;

- зміни функціонального стану центральної нервової системи;

- різке зниження навчальної активності;

- зниження працездатності;

- до кінця першої чверті маса тіла зменшується у 60% дітей;

- скарги на втому, головний біль, сонливість, погіршення апетиту, поганий сон;

- розгальмованість рухова або в’ялість, втома;

- розлади кишково-шлункового тракту;

- підвищення артеріального тиску.

Поради батькам щодо запобігання шкільній дезадаптації

- формуйте позитивне ставлення до школи;

- виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;

- формуйте адекватну самооцінку;

- не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;

- навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими;

- привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині;

- частіше хваліть, а не докоряйте;

- пам’ятайте, що кожна людина має право на помилку;

- частіше згадуйте себе у дошкільному віці;

- любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, якою вона є.

1. Підтримайте в дитині її прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в її шкільних справах і турботах, серйозне відношення до її перших досягнень і можливих труднощів допоможуть підтвердити значущість нового положення і діяльності.

2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, її учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

9. Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

Тест для батьків «Чи відбувається процес адаптації у вашої дитини?»

Відповідайте на запитання «так» або «ні».

• 1. Чи з гарним настроєм дитина повер­тається зі школи?
• 2. Чи завжди син (донька) виконують ваші прохання?
• 3. Чи готова дитина виконувати вимоги вчителя?
• 4. Чи охоче ходить до школи?
• 5. Чи є в нього (неї) друзі серед одноклас­ників?
• 6. Чи подобається дитині виконувати до­машнє завдання?
• 7. Чи є в нього (неї) улюблені предмети в школі?
• 8. Чи часто вчитель робить зауваження вашій дитині?
• 9. Чи були у сина (доньки) сварки з одно­класниками?
• 10. Чи доводилося першому (ій) розпочи­нати бійку?

Аналіз результатів тестування: Поставте по два бали за кожну відповідь «так» на запитання 1,2,3,4,5,6,7 і по одному балу за кожну відповідь «ні» на ці запитан­ня; запитання 8, 9, 10 — «так» — один бал, «ні» — два бали. Обчисліть результати. Максимально — 20 балів, мінімально — 10 балів.

18—20 балів — адаптація до шкільного навчання проходить успішно, досить тільки підтримувати дитину.12—17 балів— дитині потрібно більше часу для адаптації, цікавтеся її справами, допомагайте. 10—11 балів—є труднощі у пристосуванні до шкільних умов. Потрібне терпіння і заці­кавленість, знання сьогоднішніх труднощів дитини, допомога та розумна підтримка.

Ознаки дезадаптації дитини до навчання в школі

• труднощі у навчанні, стійка неуспішність;
• порушення відносин з однолітками, батьками, вчителем;
• небажання відвідувати школу;
• соматичні прояви: головний біль, підвищена стомлюваність, глибокий спад працездатності на кінець дня, тижня;
• підвищена тривожність, плаксивість, невміння будувати стосунки з дітьми та дорослими;
• відставання у навчанні;
• емоційні порушення: емоціональна нестійкість, зниження самоконтролю, соціальної сміливості, зниження дружніх проявів, підвищена тривожність, замикання у собі;
• прояви дефіциту уваги, неготовність до тривалого спілкування.

Слід пам’ятати, що при виникненні перших ускладнень, небажання йти до школи слід порадитись з учителем або психологом.