Сьогодні Сумська та Пушкинська, Совнаркомівська та площа Конституції у цілому виглядають так, як їх побачив архітектор Бекетов.
Детальніше: http://www.mediaport.ua/news/world/39736
На честь О.М. Бекетова названа станція Харківського метрополітена, вулиця в районі ХТЗ, у 2007 році йому відкрито пам'ятник (вул.Сумська, перед ХІСІ)
В.Я.Данилевський брав активну участь у створенні Харківської публічної бібліотеки та інших бібліотек Харківської губернії.
Ім'ям вченого названі Інститут проблем ендокринної патології, який він очолював, та одна з вулиць Харкова
Блаженний вже стократно, якщо випадок дав можливість зробити бодай найменше добро люб'язній моїй Україні.
В. Каразін
Сучасники і нащадки порівнювали діяльність Василя Каразіна в Україні з діяльністю Михайла Ломоносова в Росії і Бенджаміна Франкліна в Америці.
З 1999 р. ім’я В.Н. Каразіна присвоєно Харківському національному університету.
У 1905 році В.Каразіну відкрито пам'ятник на честь сторіччя заснування Харківського університету.
Походив з козацько-старшинського роду Лисенків. 1855р. Миколу віддали до привілейованого навчального закладу — другої Харківської гімназії. У Харкові він займався з відомими музикантами М.Дмитрієвим і чехом Вільчеком. Талановитий підліток швидко став популярним у місті піаністом, якого запрошували на вечори і бали, де він виконував п'єси Моцарта, Бетховена, Шопена, блискуче імпровізував на теми українських народних пісень.
Закінчивши гімназію, Лисенко вступив на природничий факультет Харківського університету. Але згодом через матеріальні труднощі родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола разом із троюрідним братом Михайлом Старицьким перевівся до Київського університету, який він закінчив з відзнакою, а 1965 р. навіть захистив дисертацію на тему «Розмноження нитчастих водоростей». Читати далі
На харківській сцені вперше показано багато творів М.Лисенка, тут вперше була поставлена найвідоміша опера композитора "Тарас Бульба".
Іменем Миколи Лисенка у нашому місті названий Харківський академічний оперний театр
Народився у с. Іванівка Харківської губернії. Навчався у 2-й Харківській гімназії та на відділенні природничих наук Харківського університету (закінчив 1864 року).
Ілля Мечников одним із перших розкрив таємниці захисних сил людського організму і створив фагоцитарну теорію імунітету, за що і був удостоєний 1908 року Нобелівської премії.
М.П.Барабашов закінчив Харківський університет, з 1930 р. був директором Астрономічної обсерваторії Харківського університету, з 1933 — професор Харківського університету, пізніше - ректор.
Завдяки М.П.Барабашову у Харкові у 1957 році було відкрито планетарій.
Іменем Барабашова названо малу планету № 2883 та кратер на Марсі.
На честь Барабашова названа станція "Академіка Барабашова" харківського метрополітену, а по станції названий найбільший у Східній Україні ринок Барабашов
Д.І.Багалій - автор більше 200 наукових праць, книг "История города Харькова за 250 лет его существования" та "Історія Слобідської України", він також багато років очолював Харківський університет, Харківську міську думу.
Народився у Чугуєві (Харківська область), походить з родини військового поселенця. Одним із його предків був український козак Ріпа. Хлопцем І.Ю.Рєпін учився у місцевій іконописній майстерні.
Ілля Рєпін залишив багату й різноманітну мистецьку спадщину, його ранні розписи церков в Україні знищені під час війни, численні жанрові, побутові картини, портрети і твори на історичні теми зберігаються в музеях Росії, України та у приватних колекціях.
Найвідоміші картини:
«Бурлаки на Волзі», «Іван Грозний і син його Іван», «Царівна Софія», "Запорожці пишуть листа турецькому султанові»
У 1936 році М.І.Кошкін очолив конструкторське бюро Харківського заводу (нині - завод Малишева), де через рік була розроблена модель легендарного танка Т-34. Танк Т-34 був визнаний найкращим середнім танком часів Другої світової війни.
Кошкин, Михаил Ильич — Википедия
Народилася у Харкові 24 березня 1906 року
У 1923 році стає артисткою Харківського драматичного театру. У 1928 році — співочий дебют на сцені Маріїнського театру в Ленінграді. В 1936 році були зроблені перші грамофонні записи Клавдії Шульженко.
Шульженко отримала всенародне визнання завдяки виконанню фронтових пісень «Синий платочек», «Давай закурим», «Друзья-однополчане» та ін. На початку війни Шульженко опинилась на Ленінградському фронті, і лише за час блокади Ленінграда дала понад 500 концертів для солдатів. Упродовж війни Шульженко разом з оркестром Володимира Коралі, її чоловіка, гастролювала по діючих частинах Радянської армії. В День Перемоги, 9 травня 1945 року, Клавдію Шульженко було нагороджено найвищою радянською військовою нагородою — орденом Червоної Зірки.
Після війни Клавдія Шульженко продовжила свою концертну діяльність. У 1971 році отримала звання народної артистки СРСР, 1976-го отримує орден Леніна - найвищу нагороду країни.
Валентина Гризодубова народилася 10 травня 1909 року в Харкові .
У 1937 році встановила п'ять світових авіаційних рекордів висоти, швидкості та дальності польоту. 24-25 вересня 1938 року здійснила безпосадочний переліт з Москви на Далекий Схід, встановивши світовий жіночий рекорд дальності польоту (за 26 годин 29 хвилин подолана відстань у 6450 кілометрів). За виконання цього перельоту Валентині Гризодубовій, Поліні Осипенко і Марині Расковій було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Валентина Гризодубова - учасниця Другої світової війни. За час війни полковник Гризодубова здійснила близько 200 бойових вильотів на бомбардування ворожих об'єктів і для підтримки зв'язку з партизанськими загонами.